Profile

Layout

Menu Style

Cpanel

Як повернути бізнесу свої гроші у випадку неплатоспроможності банків?

Українська банківська система перебуває у важкому стані, все більше банків виводиться з ринку. Фізичні особи-вкладники неплатоспроможних банків можуть отримати відшкодування за вкладами на суму до 200 тис. грн. Що ж робити юридичним особам, у яких на рахунках часто залишаються мільйони?
 
Не секрет, що банківська система України зараз знаходиться у важкому стані і новини про визнання Національним банком неплатоспроможною ще однієї фінустанови вже не дивують. В такий банк на наступний день вводиться тимчасова адміністрація, після чого вимоги вкладників та інших кредиторів банку можуть бути задоволені в рамках процедури, передбаченої законом
"Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". На відміну від процедури банкрутства підприємств, під час якої кредитори зберігають значний вплив на її хід і результати, контроль за неплатоспроможними банками здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Оскільки пріоритетом діяльності Фонду є захист тільки фізичних осіб-вкладників, на практиці такий захист часто здійснюється фактично за рахунок інших вкладників, зокрема, підприємців.
 
Особлива процедура виведення з ринку неплатоспроможних банків, передбачена законодавчо, є обгрунтованою і цілком логічною. Така практика існує і в інших країнах, враховуючи специфіку банківського сектора та важливість його стабільності для економіки в цілому. У той же час, кредитори неплатоспроможного банку опиняються у ситуації, при якій вони гарантовано можуть отримати від Фонду відшкодування у сумі не більше 200 тис. грн. Це стосується тільки фізичних осіб. Що ж робити юридичним особам, у яких на рахунках неплатоспроможного банку залишаються мільйони? Саме на це питання ми спробуємо дати відповідь.
 
Спосіб 1. Задоволення вимог кредиторів за рахунок ліквідаційної маси
 
Задоволення вимог кредиторів банку (юросіб, фізосіб-підприємців, а також фізосіб-вкладників на суму понад 200 тис. грн) здійснюється тільки на стадії ліквідації банку після затвердження списку кредиторів, інвентаризації і оцінки його активів. Стягнення вкладу через органи виконавчої служби — неможливо.
 
При цьому, вимоги кредиторів погашаються в такій черговості: фізособи — 4 черга, а юрособи та фізособи-підприємці — передостання, 7 черга (після задоволення вимог НБУ).
 
Таким чином, кредитор банку може просто чекати, коли внаслідок ліквідації Фонд почне задовольняти вимоги відповідної черги і, можливо, що виручених коштів у результаті реалізації активів буде достатньо для задоволення вимог всіх кредиторів. Але, на практиці це означає, що є дуже велика ймовірність, що вкладники банку, а особливо підприємства, що не зможуть повернути навіть частину свого вкладу, оскільки саме невідповідність між активами та зобов'язаннями банку є підставою для визнання фінустанови неплатоспроможною. Більш того, в ході процедури ліквідації банку його активи, у тому числі кредитний портфель, розпродаються з просто фантастичним дисконтом, враховуючи невисокий попит на "борги", низьку купівельну спроможність ринку і велику кількість банків у ліквідації.
 
Спосіб 2. Взаємозалік вимог кредитора і боржника банку
 
Логічним представляється взаємозалік за вимогами таких осіб, а саме боржників і вкладників неплатоспроможного банку, на одну і ту ж суму, якщо між ними укладено відповідну угоду про відступлення вкладником вимог за договором вкладу на користь боржника. Таким чином, боржник банку отримує можливість "викупити" свій кредит дешевше, а вкладник — повернути хоча б частину вкладу за рахунок боржника і "попрощатися" з цим банком і процедурою ліквідації.
 
До останнього часу Фонд не визнавав право на взаємозалік, посилаючись на норми ст. 36 закону про гарантування, згідно з яким під час тимчасової адміністрації не здійснюється залік зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів. Так, навіть вкладники, які одночасно є боржниками цього ж банку за кредитними договорами, не можуть погасити кредит за рахунок свого внеску, який "застряг" у банку. Особливо гостро ця проблема стосується юридичних осіб, які одночасно з відкритою кредитною лінією в банку зобов'язувалися вести всі розрахунки і рахунки в цьому банку.
 
Судова практика свідчить про підтримку позиції Фонду, зокрема, згідно з ухвалами Верховного Суду від 03.10.2011 р. і 10.10.2011 р., встановлена неможливість зарахування зустрічних вимог у процедурі ліквідації банку, оскільки це призвело б до порушення порядку погашення вимог кредиторів.
 
З початку 2015 року позиції Фонду почали дотримуватися і суди у спорах щодо взаємозаліку на підставі ст. 606 Цивільного кодексу, не визнаючи припинення зобов'язань за договорами кредиту та вкладу в зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Однак у цій категорії спорів слід вже в найближчому майбутньому очікувати висновків від Верховного Суду у зв'язку з неоднаковим застосуванням норм статей Цивільного кодексу вищими спеціалізованими судами, практика яких ще в 2012 році була кардинально протилежною.
 
Новим шансом для таких кредиторів та боржників банку повернути свої кошти або ж оптимізувати заборгованість є рішення Фонду "Про затвердження змін до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку" від 16 квітня 2015 року, згідно з яким, на етапі тимчасової адміністрації Фонд має право здійснювати залік зустрічних однорідних вимог, якщо це не призводить до порушення порядку погашення вимог кредиторів. Згідно з рішенням, такий порядок не порушується, якщо: правочини, за якими здійснюється операція, укладені більш ніж за 180 днів до дати віднесення банку до категорії неплатоспроможних; за кредитним договором не здійснюється заміна застави протягом 180 днів; такі операції зменшують можливу суму відшкодування за рахунок коштів Фонду.
 
На даному етапі поки що не зрозуміло, як Фонд буде використовувати таке роз'яснення, особливо в частині того, які операції "зменшують суми відшкодування за рахунок коштів Фонду" і буде такий взаємозалік можливий виключно за вкладами фізичних осіб на суму до 200 тис. грн, або ж також і за вкладами підприємств? Навіть при першому тлумаченні, боржники банку, зібравши кредиторів за 200 тис. грн, термін депозитних договорів яких закінчився, і які готові отримати свої гроші частково, але до рішення про ліквідацію, — можуть оптимізувати свою заборгованість, здійснивши таку "реструктуризацію". Але питання вигоди такої операції для вкладників залишається відкритим, оскільки такі вклади, гарантовані Фондом і, відповідно, будуть підлягати повній виплаті після прийняття рішення про ліквідацію. Хіба що такі вкладники — пов'язані особи.
 
Притягнення до відповідальності осіб, винних у доведенні до банкрутства
 
2 березня 2015 року набув чинності закон "Про внесення змін у деякі законодавчі акти щодо відповідальності пов'язаних з банком осіб", який передбачає запровадження цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності для власників банків за вчинення будь-яких дій, які призвели до неплатоспроможності банку, якщо це завдало значної матеріальної шкоди державі чи кредитору.
 
Головним нововведенням, яке дає "промінь надії", є те, що пов'язана з банком особа, дії чи бездіяльність якої призвели до завдання банку збитків з її вини, несе відповідальність своїм майном. Тобто, на підставі вказаної норми можливим є звернення вкладника з позовом проти власника банку. Однак, ця норма певною мірою суперечить положенням Цивільного кодексу та законодавства про юридичних осіб та акціонерні товариства, згідно з якими організаційно-правова форма публічного акціонерного товариства (ПАТ) передбачає лише обмежену відповідальність акціонерів. Ймовірно, що зазначені положення нового закону будуть превалювати, як спеціальна норма, що регулює діяльність саме банків. Також поки невідома практика співвідношення зазначеної норми та права Фонду на стягнення з бенефіціарів збитків, завданих банку, оскільки власник буде відповідати за шкоду, завдану саме банку, а відповідно, така норма може тлумачитись, як відповідальність тільки перед банком, а не кредиторами.
 
Ще одне нововведення передбачає, що вже на етапі формування ліквідаційної маси банку, якщо його активів недостатньо для задоволення вимог кредиторів, Фонд має право звертатися до бенефіціарів банку, якщо їх дії або бездіяльність призвели до неплатоспроможності, з вимогою про відшкодування збитків, у тому числі і в судовому порядку.
 
Таким чином, шанси на задоволення вимог кредиторів за рахунок бенефіціара видаються реальними, якщо Фонд буде активним у пошуку активів власників і в судових процесах. Однак не завжди Фонд має всі необхідні ресурси та кваліфікацію, особливо стосовно процесів за кордоном, що наштовхує на думку про доцільність паралельного самостійного стягнення, в тому числі, в інших юрисдикціях, особливо, якщо "гра варта свічок".
 
Перспектива законодавчих змін
 
На закінчення слід зазначити, що пленум Верховного Суду 3 липня вирішив звернутися до Конституційного Суду з поданням щодо відповідності закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Конституції України, тому законодавче регулювання ліквідації банків очікує або кардинальних змін, або ж навпаки — легітимізації.
 
Крім цього, 16 липня Верховна Рада прийняла урядовий законопроект №2045а про законодавчі зміни щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізосіб, який було направлено на підпис Президенту 24 липня. Згідно із даним документом, залік зустрічних вимог на етапі тимчасової адміністрації, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю сторін (в тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі буде прямо заборонено на рівні закону. Даний документ також передбачає заборону будь-яких форм взаємозаліку та припинення зобов'язань на наведених вище підставах на етапі ліквідації. У той же час, законопроект встановлює винятки, фактично, дозволяючи взаємозалік у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього ж банку і кошти спрямовуються на погашення заборгованості за кредитом цього боржника, з урахуванням того, що кошти знаходилися на поточних або депозитних рахунках такого боржника на дату початку виведення Фондом банку з ринку, при цьому договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.
 
Але все ж ці зміни не містять твердої та остаточної відповіді щодо можливості взаємозаліку і допускають їх різне тлумачення, зокрема, щодо уступки вимоги, яка була здійснена до введення тимчасової адміністрації.
 
Висновки
 
Таким чином, хоча закон прямо не передбачає можливості стягнення коштів з неплатоспроможного банку до початку реалізації його активів, на даний момент існують альтернативні способи повернути вкладнику його гроші. Для великих кредиторів на даному етапі представляється можливим способом саме звернення до кінцевих бенефіціарів банку з позовами про відшкодування збитків, у тому числі, за кордоном. Звичайно, така можливість повинна оцінюватися індивідуально в кожному окремому випадку з урахуванням всіх обставин справи, а процедура, однозначно, буде складною та іноді не до кінця передбачуваною, але в іншому випадку залишається тільки здатися і, фактично, втратити свій внесок.
 
Джерело: pravotoday.in.ua

Блог Юрист Луцьк

Юрист Луцьк, Адвокат Луцьк Матвіюк Наталія Росиславівна

Юрист Луцьк, Адвокат Луцьк, Юридичні послуги у Луцьку на Волині та Західній Україні, Реєстрація та припинення юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Луцьк, внесення змін в установчі документи, договірна та кадрова робота, юридичне обслуговування підприємств та підприємців, позовна робота. (099) 634-86-83; (096) 855-08-88; yurist-1@ukr.net
  • Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій (щодо скасування реєстрації...

  • Плату за оренду земельних паїв запропоновано встановити у розмірі не менш ніж 10% вартості чорноземів. Сьогодні мінімальна ставка — 3%.У...

  • В Україні з'явиться Державна аудиторська службаКабмін вирішив створити Державну аудиторську службу України, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення. Служба утворюється...

Портал новин

Блог Адвокат Луцьк

Адвокат Луцьк, Юрист Луцьк, Юридичні послуги у Луцьку

Реєстрація та припинення юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Луцьк, внесення змін в установчі документи, договірна та кадрова робота абонентське обслуговування підприємств та підприємців, позовна робота, сімейні, трудові, спори, інші юридичні послуги. (099) 634-86-83; (096) 855-08-88; yurist-1@ukr.net
Ви знаходитесь: Home Новини Як повернути бізнесу свої гроші у випадку неплатоспроможності банків?

Rambler's Top100 HotLog Рейтинг@Mail.ru МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов

bigmir)net TOP 100 Анализ веб сайтов

 Счетчик тИЦ и PR Яндекс.Метрика